“Наша земля проголошує: вона була, є й                                                                        хоче бути українською”

 

15 березня на Закарпатті відзначають 80-річчя з дня проголошення Карпатської України. Створення в 1939 році української держави (хоч і на короткий термін) з належною атрибутикою, протистояння агресорам, патріотизм та відчайдушність, відсутність підготовленого війська – історики проводять чіткі паралелі із сучасною Україною. І закликають не тільки вшановувати героїв Карпатської Січі, популяризувати важливу історичну дату, але й зробити практичні висновки з тогочасного процесу державотворення.

 

 

 

Такими словами розпочинається інформаційний бюлетень, який опрацювали члени учнівського самоврядування в переддень ювілею Карпатської України. Ця ідея була в основі відкритої години пам’яті на тему: “Герой України Августин Волошин і Карпатська Україна”, яку 12 березня провела класний керівник 32 групи автослюсарів, вчитель історії Марія Бобинець.

15 березня 1939 року, на тлі зростання загарбницьких апетитів нацистської Німеччини та її союзників, Сойм Карпатської України в місті Хуст проголосив незалежність краю, обравши президентом Августина Волошина. Боротьба карпатських січовиків проти угорської агресії була першим випадком збройного опору гітлерівським планам з перекроювання кордонів у Європі напередодні Другої світової війни. Під час березневої кампанії 1939 року, збройні сили Карпатської України провели близько 20 боїв. В цьому полягала велич Карпатської України.

Нажаль, була й трагічна сторінка в її історії. За оцінкою сучасників, втрати у них становили від 1 до 1,5 тисячі осіб убитими та пропалими безвісти. При цьому більшу частину з них було закатовано та страчено вже після того, як вони потрапили в полон. Або ж вони загинули в ході неконтрольованого терору в перші дні окупації чи виявилися розстріляними прямо на кордоні з Польщею (там страчували тих січовиків, які були громадянами Польщі з числа галицьких українців) чи Румунією (ця країна або не приймала карпатських січовиків, або роззброювала й передавала угорцям).

О 12.00 14 березня відбулась загальноліцейна хвилина мовчання на вшанування пам’яті загиблих карпатських січовиків.

 

 

В ході тематичної лінійки «Карпатській Україні – 80!», яку провела  наступного дня викладач Марія Синяк мова йшла про те, що, незважаючи на важкі тогочасні умови, в Карпатській Україні працювали школи, були відкриті нові освітні заклади. Виходили в світ власні засоби масової інформації, не зупинялося культурне та мистецьке життя, у тому числі театральне, була створена перша в Закарпатті кіностудія.

Цікавою і змістовною 14 березня була зустріч педагогів та учнів з філателістом, громадським діячем України Олександром Канівцем, який привіз в ліцей  свої рарітетні марки часів Карпатської України та перегляд авторської експозиції «Марки Карпатської України (на фото).

 

 

Таким чином, Карпатська Україна є яскравим прикладом устремлінь українського народу до незалежності і своїм існуванням довела, що за волю і незалежність народу треба боротися до останнього подиху і краплі крові – як це робили українці Карпатської України у березні 1939 року.